Київський будинок вчених

Київський будинок вчених — центр інформації про досягнення науки та техніки, а також місце для спілкування з митцями.

Київський будинок вчених
50°26′52.7″ пн. ш. 30°30′55.8″ сх. д. / 50.447972° пн. ш. 30.515500° сх. д. / 50.447972; 30.515500
Країна	Україна
Розташування	Володимирська вулиця
Тип	споруда
Київський будинок вчених Київський будинок вчених (Київ)
Медіафайли у Вікісховищі

Київський Будинок вчених відкрився 24 грудня 1927 року, і займав тоді 24 кімнати по вул. Пушкінській, 1, на розі Прорізної.

Першим директором київського Дому учених став галичанин Микола Сабат, рідний брат акторки театру «Березіль» Софії Федорцевої. Першим головою Ради Будинку вчених був відомий зоолог професор Микола Васильович Шарлемань.

Від моменту відкриття до свого арешту заступником директора київського Будинку вчених був автор перших спогадів про бій під Крутами, учасник цього бою мовознавець Іван Ількович Шарий.

Разом з іншими будинками на Хрещатику, Миколаївській та Прорізній спеціальні підрозділи Головного військово-інженерного управління Наркомату оборони СРСР та діючої армії підірвали будинок 24 чи 25 вересня 1941 року.

Історія

З повоєнних часів Київський будинок вчених знаходиться у будинку по Володимирській вулиці, 45-А.

Збудований 1892 року за проектом архітектора Олександра Хойнацького на замовлення дружини інженера-технолога Володимира Качали, орендатора закладу штучних мінеральних вод, як двоповерховий з підвалом особняк з квартирою подружжя власників та офісними приміщеннями В. Качали.

У 1910—1911 роках перебудований під клубний заклад ліберальної інтелігенції «Київське громадське зібрання», з улаштуванням великої зали для концертів, лекцій і балів. Від 1920-х до початку 1940-х років — клуб медично-санітарних працівників.

Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 21.01.1986 № 49 будівлі надано статус пам'ятки архітектури.

Будинок має велику залу, блакитну, білу, зелену вітальні, в яких проводяться різноманітні наукові, освітні та культурно-просвітницькі заходи. Також у будинку діють клуби мистецтв, клуб туристів, клуб цікавих зустрічей. В будинку вчених відбуваються концерти, зокрема в рамках фестивалів «КиївМузикФест», «Прем'єри сезону», а також «Вікі-концерт».

Секції

Учасники екологічного семінару після доповіді І. В. Загороднюка, ст. наук. співр. ННПМ НАН України, присвяченої проблемам захисту довкілля. Київський будинок вчених. На фото: модератор, доповідач та актив (22.11.2017).

• Клуб академіків ім. М. М. Амосова
• Науковий семінар «Соціоніка», керівник — директор Міжнародного ін-ту соціоніки, доктор філософії О. В. Букалов.
• Семінар «Методологія наукового пізнання» д.філос.н. Т. В. Гардашук
• Засідання Київського відділення Українського Біофізичного товариства. Керівник — д.ф.-м.н. С. Н. Волков.
• Клуб «Всесвіт, простір, час». Керівник — к.т.н., голов. ред. журналу «Вселенная, пространство, время» С. П. Гордієнко.
• Клуб «Наукова Спадщина» (з 2012 «Наукова спадщина»), голова — д.ф.-м.н., професор, пров. наук. співр. Інституту фізики НАНУ В. А. Шендеровський. Клуб зареєстровано у січні 1988 року.
• Вокально-оперна студія, керівник — С. М. Криворучко.
• Театральна студія — театр «У Білій вітальні». Художній керівник і режисер — О. В. Іваницький.
• Народна академічна хорова капела НАН України «Золоті ворота», засновник — заслужений артист України П. П. Струць.
• Камерний оркестр Київського Будинку вчених НАН України, художній керівник та диригент — Дмитро Болдін, диригент Катерина Косецька.
• Ансамбль старовинної музики «Silva Rerum», керівник — Т. А. Трегуб.

Примітки

1. Сергій Білокінь. Київська вчена корпорація (20 – 50-ті рр. ХХ ст.), стор. 288—305 у книзі: Сергій Білокінь. В обороні української спадщини: Історик мистецтва Федір Ернст. – К.: Інститут історії України НАН України, 2006. – 286 с. Див. передруки: Київська вчена корпорація: Будинок вчених, його члени й гості, Київський Будинок Вчених в радянський період (1927 – 1941)
2. Жук Борис Касьянович. Пожары в Киеве в 1941 году // Вестник Института по изучению СССР. - [Том] 2 (19). - 1956. - Апрель-июнь. - С. 106-110
3. С. 32-33 книги Київ у дні нацистської навали: За документами радянських спецслужб: До 60-річчя визволення України від гітлерівських загарбників: Зб. док. та матеріалів : наук.-докум. вид. / Держархів СБУ, НАН України, Ін-т історії України, ЦДАГО України, Київ. міська держ. адміністрація ; ред. рада: В. Смолій (голова) та ін. / Упоряд.: Т. В. Вронська, А. В. Кентій, С. А. Кокін, О. Є. Лисенко, Г. В. Смирнов. – К., Львів: Б. в., 2003. – 527 с.
4. Як відомо, готуючись до здачі Москви, влада планувала знищення показних об'єктів і там (Судоплатов Павел Анатольевич (1907-1996). Спецоперации: Лубянка и Кремль, 1930-1950 годы. - М.: Олма-Пресс, 1997. - С.209).
5. Об'єкти культурної спадщини в м. Києві, Шевченківський район. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 6 вересня 2013.
6. Євген Букет. У Києві відбувся перший Вікі-концерт [Архівовано 11 Червня 2015 у Wayback Machine.] // «Слово Просвіти», 24 травня 2013

Джерела

• Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К. : Кий, 2004. — 823 с., іл. — ISBN 966-7161-60-9.

Посилання

• Офіційний сайт. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 16 квітня 2019.
• Київський будинок вчених. Платформа. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 14 травня 2013.
• Київський будинок вчених. НАН України. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 14 травня 2013.