Голландський Павло Іванович

Голландський Павло Іванович (*14 (26) грудня 1861(18611226), станиця Аксайська — †6 лютого 1939, Сімферополь) — архітектор.

Голландський Павло Іванович
Народження	14 (26) грудня 1861(1861-12-26) станиця Аксайська
Смерть	6 лютого 1939(1939-02-06)^[1] (77 років)  Сімферополь, РРФСР, СРСР
Поховання	Сімферополь
Країна (підданство)	СРСР
Навчання	Інститут цивільних інженерів^d (1892)
Діяльність	архітектор, інженер-будівельник
Найважливіші споруди	Троїцький народний будинок міське училище ім. Терещенка особняк Уварової (Київ) палац Терещенків (Дениші) будинок-контора «Заготзерно» (Сімферополь)
Членство	КООПСИ
Заклад	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Сайт	gollandskiy.com/gollandskij-p-i-1861-1939
Голландський Павло Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в станиці Аксайська (м. Аксай) у родині козака. За спогадами самого архітектора, його далекими пращурами були корабели з Голландії (Нідерландів), запрошені Петро І до Росії. Звідси і прізвище — Голландський.

Навчався в Новочеркаській класичній гімназії, яку закінчив 1884 року.

Впродовж 1885–1892 років навчався в Петербурзькому інституті цивільних інженерів. Після закінчення навчання і до 1897 року служив у Петербурзі.

1898 року переїхав до Києва і за 20-річне перебування в місті збудував ряд громадських та житлових будинків.

Входив до Ради голів Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.

Викладав у КПІ, вченим секретарем Київського товариства історії архітектури та мистецтва.

1919 року, під час вступу до міста військ Симона Петлюри, зробив спробу повернутися до Новочеркаська, однак потрапив до Криму, де й залишився.

Спочатку працював у Херсонеському музеї (1920–1923), 1923 року перебрався до Сімферополя, працював хранителем Таврійського музею. Був членом Таврійського товариства історії, археології та етнографії.

З 1928 року працював архітектором Кримконсервтресту, потім з 1931 і до 1938 року в Кримдержпроектресті. Очолював Кримське відділення Спілки радянських архітекторів.

Троїцький народний будинок, світлина початку XX ст.

Помер і похований у Сімферополі.

Будівля КНУ театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого

Стиль

Застосовував пластичні засоби необароко, неоренесансу, модернізованого романського стилю і неоампіру

Руїни садиби Терещенків у с. Дениші

Роботи в Києві

• Внутрішнє оздоблення садиби Ханенко Варвари (Терещенківська вулиця, 15), виконане спільно з архітектором Р. Ф. Мельцером.
• Садиба О. Н. Терещенка на вул. Толстого № 7 (1898 р.).
• Керував спорудженням Троїцького народного будинку, пізніше Троїцького народного театру на вул. Великій Васильківській № 53 (1900—1902 pp., автори Г. Антоновський, В. Осьмак).
• Трикласна Жіноча торгова школа на Бульварно-Кудрявській вулиці № 18/2 (1901–1902 рр.),
• Міське училище імені Ніколи Терещенка на вулиці Ярославів Вал № 40 (1905—1907 pp. (2-а премія на конкурсі, робочі кресленики виконані з використанням проекту П. Альошина), тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого,
• Садиба графині Уварової на вул. Липській № 16 (1912 p.),
• Прибутковий будинок на Стрітенській вул. № 3/15 (1912–1915 рр.),
• Будинок Всеволода Демченка («Будинок з каріатидами»), вул. Пилипа Орлика, 3.,(1910 р.),

Брав участь у спорудженні комплексу Київського політехнічного інституту.

Роботи в Криму та інших регіонах України

• Палац Терещенка в с. Дениші на Житомирщині (1910–1911 pp.).
• Взяв участь у створенні розпланування парку в с. Дениші (поч. XX ст.).
• Спроектував постамент пам'ятника Івана Айвазовского у Феодосії (1914 р., ск. І. Гізбург, споруджений 1930 р.),
• Рибоконсервний завод у Феодосії (1928-1930 рр.),
• Будинок-контора «Заготзерно» в Сімферополі (1-а пол. 1930-х рр.), Здійснював рестарврацію Ханського палацу в Бахчисараї, обстежував археологічні та історичні пам'ятки в Старому Кримі, Євпаторії.

Здійснював внутрішнє опорядження Будинку піонерів у Сімферополі.

Нереалізовані проекти

• Ескізний проект нового залізничного вокзалу в Києві (поч. ХХ ст.).

Адреси в Києві

• вул. Маріїнсько-Благовіщенська (тепер Саксаганського) № 74 (1898—1902),
• вул. Тарасівська № 34 (1902—1905),
• вул. Володимирська № 89 (1906—1913),
• вул. Єлизаветинська (тепер Пилипа Орлика) № 1 (1913—1919).

Примітки

1. Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
   d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
2. Садиба О. Н. Терещенка. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
3. Жіноча торгова школа. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
4. Садиба графині Уварової. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
5. «Будинок з каріатидами». Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.

Джерела

• Портал «Мистецтво»

• Весь Киев на 1900 год. Издание М. А. Радоминского. Киев, 1900. (рос.)
• Весь Киев на 1902 год. Издание М. А. Радоминского. Киев, типография Р.Лубковского, 1902. (рос.)
• Весь Киев на 1905 год. Издание С. М. Богуславского, 1905. (рос.)
• Весь Киев на 1906 год. Издание С. М. Богуславского, 1906.(рос.)
• Весь Киев на 1912 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1912.(рос.)
• Весь Киев на 1914 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, типография 1-й Киевской артели печатного дела, 1914.(рос.)

Див. також

Митці і маєтки України

Посилання

• Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник Голландський Павло [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Петрова Э. Б. Павел Иванович Голландский: страницы жизни в Симферополе^{[недоступне посилання з липня 2019]}.
• Сайт історії Києва
• Голландський П. І. [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]