Плачков Іван Васильович

Іван Васильович Плачков
болг. Иван Васильев Плачков
13-й Міністр палива та енергетики України
4 лютого 2005 — 4 серпня 2006
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко Юрій Єхануров
Попередник	Сергій Тулуб
Наступник	Юрій Бойко
6-й Міністр енергетики України
24 лютого 1999 — 30 грудня 1999
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Олексій Шеберстов
Наступник	Сергій Тулуб
Народився	23 листопада 1957(1957-11-23) (67 років) село Криничне, Болградський район, Одеська область, Українська РСР,  СРСР
Відомий як	політик
Громадянство	Україна
Національність	болгарин
Alma mater	Національний університет «Одеська політехніка»
Політична партія	безпартійний
Нагороди

Іва́н Васи́льович Пла́чков (23 листопада 1957, Криничне, Болградський район, Одеська область) — український політик. Кандидат технічних наук (2005). Голова наглядової ради «Київенерго» (з січня 2012). Власник виноробної торгової марки «Колоніст».

Болгарин; батько Василь Семенович (1930–1987); мати Ганна Іванівна (1930) — пенсіонер; дружина Світлана Григорівна (1957–2010) — була керівником секретаріату Комітету з питань європейської інтеграції Апарату ВР України; син Григорій (1981), раніше машиніст блоку 250/300 МВт Київ. ТЕЦ-5, нині — Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України.

Освіта: Одеський політехнічний інститут (1975–1980), інженер-теплоенергетик, «Атомні електростанції та устаткування»; кандидатська дисертація «Теплоенергетичні засади модернізації системи теплопостачання мегаполісу (на прикладі міста Києва)» (Інститут технічної теплофізики НАН України, 2005).

• Вересень — жовтень 1974 — різнороб ПМК-99 тресту «Дунайводбуд».
• Листопад 1974 — серпень 1975 — лаборант фізичного кабінету Криничанської СШ.
• Серпень 1975 — вересень 1980 — студент Одеського політехнічного інституту.
• Жовтень 1980 — січень 1993 — машиніст-обхідник, машиніст ЦТЩУ управління котлами, старший машиніст, заступник начальника цеху, в.о. начальника цеху, начальник котлотурбінного цеху, січень — вересень 1993 — заступник директора з капітального будівництва, вересень 1993 — червень 1994 — головний інженер Київської ТЕЦ-5 ВЕО «Київенерго».
• Червень 1994 — серпень 1995 — головний інженер ВЕО «Київенерго».
• Серпень 1995 — квітень 1998 — голова правління — директор Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго».
• Квітень 1998 — лютий 1999 — голова правління — генеральний директор АЕК «Київенерго».
• 24 лютого — 30 грудня 1999 — Міністр енергетики України.
• Січень 2000 — лютий 2005 — голова правління — генеральний директор АЕК «Київенерго».
• 4 лютого 2005 — 4 серпня 2006 — Міністр палива та енергетики України.
• 3 серпня 2006 — 1 листопада 2007 — голова Одеської облдержадміністрації.
• Листопад 2007 — серпень 2008 — радник Президента України.
• Серпень 2008 — березень 2010 — заступник керівника Державного управління справами.
• Обіймав посаду почесного президента Асоціації Газовидобувних Компаній України з 2015 до 2017 року.^[11]

Депутат Київської міськради у 1998–2000 та 2002–2006 роках.

Був членом Ради НСНУ (з 07.2005).

До 11.09.2006 — член Ради національної безпеки і оборони України.

Член Ради національної безпеки і оборони України (25.05.-6.11.2007).

2002 — кандидат в народні депутати України, виборчій округ № 141 Одеська область, самовисування. За 21.63 %, 3-й з 10 претендентів. На час виборів: голова правління-генеральний директор «Київенерго», безпартійний.

Заслужений енергетик України (12.1996). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Орден «За заслуги» III ст. (05.2004). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (12.2000). Державний службовець 1-го рангу (11.2006).

Ініціатор встановлення пам'ятника Івану Франку в Одесі (2005).

У 2021 виступив з аналізом енергетичної галузі України, закликами переглянути регуляторну політику ринку електроенергії, вказавши, що на порозі енергетичної безпеки стоїть «Троянський кінь», начинений дешевою електроенергією з Росії та Білорусі. Зокрема, наголошувалось, що енергетична галузь перебуває стані неграмотної регуляції, бездіяльності, випустив коротке бачення виходу з кризи.

• Біографія(болг.)