Кузьмук Олександр Іванович

Олекса́ндр Іва́нович Кузьму́к (нар. 17 квітня 1954, с. Дятилівка, Славутський район, Хмельницька обл.) — радянський та український військовий діяч та політик, генерал армії України (23 серпня 1998), доктор військових наук (2014), народний депутат України 4-го, 6-го та 7-го скликань, командувач Національної гвардії України (7 жовтня 1995 — 11 липня 1996), Міністр оборони України (11 липня 1996 — 24 жовтня 2001, 24 вересня 2004 — 3 лютого 2005), Віце-прем'єр-міністр України (25 травня — 18 грудня 2007), член Ради національної безпеки і оборони України (серпень 1996 — грудень 2001, жовтень 2004 — лютий 2005), член фракції Партії регіонів (з листопада 2007), член Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України (з грудня 2007).

Кузьмук Олександр Іванович
Кузьмук Олександр Іванович
Віце-прем'єр-міністр України
25 травня 2007 — 18 грудня 2007
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Володимир Радченко
7-й Міністр оборони України
24 вересня 2004 — 3 лютого 2005
Президент	Леонід Кучма Віктор Ющенко
Попередник	Євген Марчук
Наступник	Анатолій Гриценко
'4-й Міністр оборони України
11 липня 1996 — 24 жовтня 2001
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Валерій Шмаров
Наступник	Володимир Шкідченко
Командувач Національної гвардії України
8 жовтня 1995 — 11 липня 1996
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Володимир Кухарець
Наступник	Ігор Вальків
Народився	17 квітня 1954(1954-04-17) (71 рік) Дятилівка, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	військовослужбовець, політик
Країна	СРСР  Україна
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Політична партія	Партія регіонів
Батько	Іван Федорович Кузьмук
Мати	Раїса Михайлівна Кузьмук
У шлюбі з	Людмила Леонідівна Кузьмук
Діти	син Іван, донька Марія
Професія	військовий
Звання	Генерал армії України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден Данила Галицького Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України) Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України) Медаль Жукова Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» Іменна вогнепальна зброя
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
4-го скликання
Партія регіонів	14 травня 2002	—	25 травня 2006
6-го скликання
Партія регіонів	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Один із 148-ми депутатів Верховної Ради України, хто підписав звернення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом проти поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років.

Життєпис

Народився 17 квітня 1954 року в с. Дятилівка Славутського району Хмельницької обл.; українець; батько — Кузьмук Іван Федорович (пом. 1973) — радянський воєначальник, заступник командувача 1-ї гвардійської загальновійськової армії, начальник вищого військового училища, генерал-майор; мати — Раїса Михайлівна (пом. 1981); дружина — Людмила Леонідівна — економіст, бере активну участь в програмі «Діти України»; син — Іван (нар. 1975) — військовий медик; дочка Марія (нар. 1985) — студентка.

Освіта

Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1975); Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського, командний факультет (1983); Академія Збройних Сил України, почесний магістр державного військового управління; Міжнародний інститут управління, бізнесу і права, бакалавр економіки. Доктор військових наук (2014; спеціальність 20.02.22 — «Військова історія»).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 41 в списку. На час виборів: Віце-прем'єр-міністр України, безпартійний.

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Партії «Відродження», № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний.

З квітня 2002 по березень 2005 — народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 129 Миколаївська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». За 22.86 %, 12 суперників.

На час виборів: в розпорядженні Президента України (в кадрах Міністерства оборони України), безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), уповноважений представник групи «Воля народу» (січень — березень 2005), уповноважений представник фракції ПППУ (березень — грудень 2005), позафракційний (13-16 грудня 2005), член групи «Довіра народу» (грудень 2005), член фракції політичної партії «Відродження» (з грудня 2005), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з червня 2002).

09.1975-10.78 — командир танкового взводу,

10.1978-09.79 — командир танкової роти,

09.1979-09.80 — заступник начальника штабу танкового полку.

09.1980-06.83 — слухач Військової академії бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського.

06.1983-08.84 — командир батальйону танків і спеціальних машин танкового полку забезпечення навчального процесу академії.

09.1986-07.88 — командир танкового полку забезпечення навчального процесу академії.

07.1988-05.90 — заступник командира мотострілецької дивізії.

05.1990-06.92 — начальник штабу — заступник командира мотострілецької дивізії.

06.1992-12.93 — командир мотострілецької дивізії. Військову службу проходив в Групі радянських військ в Німеччині, Білоруському, Московському, Ленінградському, Прикарпатському, Одеському військових округах.

12.1993-10.95 — командир 32-го армійського корпусу, старший військовий начальник в АР Крим.

7 жовтня 1995 — 11 липня 1996 — командувач Національної гвардії України.

11 липня 1996 — 24 жовтня 2001 — Міністр оборони України. В період перебування Кузьмука на цій посаді сталася Броварська катастрофа (2000) 2000 року.

Член Ради національної безпеки і оборони України (серпень 1996 — грудень 2001, жовтень 2004 — лютий 2005).

24 вересня 2004 — 3 лютого 2005 — Міністр оборони України.

25 травня — 18 грудня 2007 — Віце-прем'єр-міністр України.

Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (червень 2003 — лютий 2005). Радник Президента України (поза штатом) (до червня 2006). Член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (липень 1998 — листопад 2001).

15.10.2019, у віці 65 років, Указом Президента України № 751/2019, Кузьмук О. І. був звільнений з військової служби у відставку за віком з правом носіння військової форми одягу.

У лютому 2022 пішов до тероборони.

Військові звання

• генерал-майор
• генерал-лейтенант — 23 серпня 1995 року
• генерал-полковник — 4 грудня 1996 року
• генерал армії України — 23 серпня 1998 року

Інше

Захоплення: мисливство, рибальство, колекціювання історичної зброї.

Політичні погляди

В червні 2013 року в числі 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів». Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ст. (25 червня 2010) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм
• Орден Богдана Хмельницького I ст. (07.2002)
• Орден Богдана Хмельницького II ст. (24 серпня 1999) — за визначні особисті заслуги в захисті державного суверенітету, зміцненні обороноздатності України та з нагоди 8-ї річниці незалежності України
• Орден Богдана Хмельницького III ст. (4 грудня 1997) — за особисті заслуги в розбудові та реформуванні Збройних Сил України, зміцненні обороноздатності держави
• Орден Данила Галицького (14 квітня 2004) — за багаторічну сумлінну працю, вагомі досягнення у професійній діяльності
• Іменна вогнепальна зброя (17 квітня 1999) — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності України
• Державна премія України в галузі науки і техніки (1999)
• Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»
• Орден Св. Дмитра Солунського III ст. (УПЦ, 05.1999)
• 15 медалей
• 6 орденів і відзнак іноземних держав.

Примітки

1. Постанова Центральної виборчої комісії від 3 січня 2006 року № 18 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії "Відродження"»
2. Указ Президента України від 7 жовтня 1995 року № 921/95 «Про призначення О. Кузьмука Командуючим Національною гвардією України»
3. Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 527/96 «Про увільнення О. Кузьмука з посади Командуючого Національною гвардією України»
4. Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 528/96 «Про призначення О. Кузьмука Міністром оборони України»
5. Указ Президента України від 24 жовтня 2001 року № 1012/2001 «Про відставку Міністра оборони України О. Кузьмука»
6. Указ Президента України від 24 вересня 2004 року № 1115/2004 «Про призначення О. Кузьмука Міністром оборони України»
7. Указ Президента України від 3 лютого 2005 року № 133/2005 «Про звільнення О. Кузьмука з посади Міністра оборони України»
8. Постанова Верховної Ради України від 25 травня 2007 року № 1091-V «Про призначення Кузьмука О.І. на посаду Віце-прем'єр-міністра України»
9. Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 2007 року № 9-VI «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 року № 940 «Про призначення Кузьмука О.І. радником Прем'єр-міністра України».
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 125 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
12. Указ Президента України від 14 червня 2006 року № 520/2006 «Про звільнення О. Кузьмука з посади Радника Президента України»
13. Розпорядження Президента України від 31 липня 1998 року № 412/98-рп «Про новий склад Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України»
14. Указ Президента України № 751/2019 «Про звільнення О.Кузьмука з військової служби». Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
15. Колишній міністр оборони Олександр Кузьмук записався у тероборону. promin.cv.ua (укр.). Процитовано 2 травня 2024.
16. Указ Президента України від 23 серпня 1995 року № 792/95 «Про присвоєння військових звань»
17. Указ Президента України від 4 грудня 1996 року № 1162/96 «Про присвоєння О. Кузьмуку військового звання»
18. Указ Президента України від 23 серпня 1998 року № 922/98 «Про присвоєння О. Кузьмуку військового звання»
19. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 липня 2013.
20. Указ Президента України від 25 червня 2010 року № 726/2010 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
21. Указ Президента України від 24 серпня 1999 року № 1070/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького"»
22. Указ Президента України від 4 грудня 1997 року № 1326/97 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького"»
23. Указ Президента України від 14 квітня 2004 року № 435/2004 «Про відзначення державними нагородами України»
24. Указ Президента України від 17 квітня 1999 року № 398/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Іменна вогнепальна зброя"»

Посилання

• сайт ВРУ
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Військові посади
Попередник: Євген Марчук	Міністр оборони 24 вересня 2004 — 3 лютого 2005	Наступник: Анатолій Гриценко
Попередник: Валерій Шмаров	Міністр оборони 11 липня 1996 — 24 жовтня 2001	Наступник: Володимир Шкідченко
Попередник: Володимир Кухарець	Командувач Національної гвардії жовтня 1995 — липня 1996	Наступник: Ігор Вальків
Попередник: Палій Віктор Миколайович	Командувач 32-го армійського корпусу жовтня 1993 — жовтня 1995	Наступник: '