Ферсман Олександр Євгенович
Олександр Євгенович Ферсман (27 жовтня (8 листопада) 1883, Санкт-Петербург — 20 травня 1945, Сочі) — радянський геохімік і мінералог, один з основоположників геохімії. Дійсний член, віце-президент (1926—1929) Академії наук СРСР.
| Ферсман Олександр Євгенович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 жовтня (8 листопада) 1883[4][3]  Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Помер | 20 травня 1945[1][2][3] (61 рік) Сочі, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, мінералог, геохімік, хімік |
| Галузь | геохімія і мінералогія |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd (1907) |
| Науковий керівник | Вернадський Володимир Іванович |
| Вчителі | Вернадський Володимир Іванович |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Геологічний інститут РАНd, МДУ, Fersman Mineralogical Museumd, Російська академія наук, Kola Science Centre RASd, Московський міський народний університет імені А. Л. Шанявськогоd і Бестужевські курси |
| Членство | Російська академія наук |
| Батько | Eugen Versmand |
| Мати | Maria Kesslerd |
| У шлюбі з | Olga Obolenskayad |
| Діти | Aleksandr Fersmand |
| Автограф |  |
| Нагороди |     |
Біографія
Олександр Євгенович Ферсман народився у Санкт-Петербурзі. Закінчив гімназію в 1901 р.
Поступив у Новоросійський університет, потім перевівся у Московський університет. Учень В. І. Вернадського — згодом першого Президента Академії наук України. Перші кроки у мінералогії О.Ферсман здійснив у Криму, біля Сімферополя, у лабораторії свого дядька А. Е. Кесслера. Тут ще раніше серед багатої кримської природи він виростав у дитинстві. У юнацтві здійснив багато походів по Криму.
У 1905 р. під керівництвом В. І. Вернадського студент Московського університету О. Ферсман публікує свою першу наукову працю присвячену мінералам Криму.
Аспірантуру Ферсман проходив у Німеччині, під керівництвом В. М. Гольдшміта, де досліджував кристали алмазу.
Результатом роботи стала його добре ілюстрована монографія «Алмаз». Пізніше не покидає цю тематику досліджень.
У 1912 р. Олександр Євгенович Ферсман стає професором Московського університету, де читав курс геохімії. У цей період продовжує вивчати кримські мінерали, зокрема соляні озера.
У 1917–1945 рр. — директор Мінералогічного музею академії. У 1920 р. ініціював створення Ільменського заповідника. Відкрив Мончегорське мідно-нікелеве родовище, Хібінське родовище апатиту, родовища сірки в Середній Азії та інші.
Академик Петербурзької академії наук з 1912, академік АН СРСР з 1919). В 1926—1929 рр. віце-президент АН СРСР.
В роки Другої світової війни — голова комісії по геолого-географічному обслуговуванню Радянської армії.
Нагороди і премії
- Ленінська премія (1929)
- Сталінська премія (1942)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1943)
Пам'ять
На його честь названі мінерали ферсміт та ферсманіт, одна з вулиць Москви.
У Криму поблизу Сімферополя є селище Ферсманове.
Твори
Автор фундаментальних праць:
- «Геохимия» (тома 1—4, 1933–1939),
- «Пегматиты» (1931).
- Полезные ископаемые Кольского полуострова (1940).
- «Занимательная минералогия» (1928).
- Воспоминания о камне (1940).
- «Занимательная геохимия».
- Рассказы о самоцветах
Крім того, близько 1500 статей з кристалографії, мінералогії, геології, геохімії, географії та ін.
Див. також
- Мінералогічний музей імені О. Є. Ферсмана
- Ферсман (кратер)
- Гора Ферсмана
- Перевал Ферсмана
Література
- «Александр Евгеньевич Ферсман. Жизнь и деятельность». — М.: Наука, 1965. — 479 стр.
- «Неизвестный Ферсман»
- Бурій В. Пам'ятний фаетон Ферсмана / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 26 верес. — С. 2.
- Те саме // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 30 серп. — С. 2.
Посилання
- Fersman Memorial [Архівовано 22 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт минералогії [Архівовано 26 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Усадьба А. Е. Ферсмана — А. Э. Кесслера
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Ферсман Александр Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124019307 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Миронова Н. П. Советский ученый Константин Алексеевич Моисеев (1904–1985): жизнь в науке (по документам Научного архива Коми НЦ УрО РАН), The Soviet Scientist Konstantin Alekseevich Moiseev (1904–1985): Life in Science (On the Basis of the Scientific Archive of the Komi Scientific Center of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences Documents) // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 72–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11977
- Фандо Р. А. Московский городской народный университет имени А. Л. Шанявского: у истоков экспериментальной биологии, The A. L. Shanyavsky Moscow City People’s University: at the Beginning of Experimental Biology // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 4. — С. 57–78. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- Вахромеева О. Б. Е.Ф. Серова — озеленитель посёлков в пустынной зоне, E.F. Serova — Planter’s Desert // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 3. — С. 39–53. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
вікіпедія, вікі, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовне завантаження, мобільний телефон, телефон, android, ios, apple, смартфон, пк, веб, компютер, Інтернет, Інформація про Ферсман Олександр Євгенович, Що таке Ферсман Олександр Євгенович? Що означає Ферсман Олександр Євгенович?
Залишити відповідь
Хочете долучитися до обговорення?Не соромтеся робити свій внесок!