Київське водосховище

Ки́ївське водосхо́вище, Київське море — одне з шести водосховищ Дніпровського каскаду на річці Дніпро в межах Київської та Чернігівської областей України. Найвище за течією дніпровське водосховище.

Київське водосховище
Київське водосховище у березні
50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.906388888889° пн. ш. 30.499444444444° сх. д. / 50.906388888889; 30.499444444444
Країна	Україна і  Білорусь
Розташування	Україна * Київська область * Чернігівська область  Білорусь
Річка	Дніпро
Висота над р. м.	99 м
Довжина	110 км
Ширина	12 км
Площа	922 км²
Об'єм	3,7 км³
Найбільша глибина	15 м
Середня глибина	4,1 м
Басейн	басейн Дніпра
Вливаються	Дніпро, Прип'ять, Тетерів, Ірпінь
Виливається	Дніпро
Гребля	Київська ГЕС
Київське водосховище Київське водосховище (Україна) Показати на мапі Україна Київське водосховище Київське водосховище (Київська область) Показати на мапі Київська область
Київське водосховище у Вікісховищі

Характеристика

Водосховище було створено в 1964—1966 роках і стало передостаннім за часом створення на Дніпрі. Найбільша його ширина становить 12 км. Греблю розмістили на верхній ділянці Дніпра вище Києва в районі міста Вишгорода. Воно розташоване по Дніпру — від Вишгорода до с. Дніпрова, по Прип'яті — від гирла до м. Чорнобиля і по Тетереву — від гирла до с. Богдани. Прєктна площа водосховища за умов нормального підпірного рівня (103,0 м БС) становить 922 км², довжина — близько 110 км, найбільша ширина — 13 км, у деяких місцях — до 3 км. Найбільші глибини (до 15 м) знаходяться біля греблі, середня глибина (4,1 м) і мілководдя (до 2 м) займають майже половину всієї площі водосховища.

Різниця рівня води між верхнім і нижнім рівнями використовується Київською гідроелектростанцією для отримання електроенергії.

Опис

Водосховище утворено греблею Київської ГЕС. Заповнено у 1964—1966 роках.

Проєктні характеристики:

• нормальний підпірний рівень — 103,0 м,
• рівень мертвого об'єму — 101,5 м,
• площа за умов НПР — 922 км²,
• об'єм — 3,73 км³, довжина — 110 км,
• найбільша ширина — 20 км.

Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824 км², довжина — до 96 км.

Водосховище має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води — до 1,5 м.

Мінералізація води протягом року коливається в межах 196—374 мг/дм³.

У водосховище впадають річки:

• з правого берега: Тетерів, Ірпінь, Прип'ять.

Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, водозабезпечення, рибного господарства, рекреації.

Територію Київського водосховища можна розділити на кілька ділянок, кожна з яких має специфічні риси. Так, дніпровське плесо, розташоване вздовж русла Дніпра вище злиття Дніпра і Прип'яті, дуже мілководне. Це властиво й прип'ятському плесу, що тягнеться уздовж русла Прип'яті вище її гирла. Верхні, або руслові, частини даних плес — річки з дещо уповільненою течією і підвищеним рівнем води. За своїми особливостями вони мало відрізняються від ділянок Дніпра і Прип'яті, розташованих вище зони водосховища.

Нижні, розширені частини плес мають озероподібний характер. Їхні мілководні ділянки (до 3 м) рясно заростають річковими рослинами й водоростями. Води прип'ятського плеса відрізняються від вод дніпровського кольором — що пояснюється підвищеним вмістом гумінових речовин. Тетерівське плесо також мілководне. Але вплив вод Тетерева на водний режим, а також рослинний і тваринний світ водосховища менш відчутний, ніж Дніпра та Прип'яті. Це обумовлено різною наповненістю цих річок. З водами Тетерева у водосховище вноситься певна кількість речовин органічного походження з побутових і промислових стоків, що викликають цвітіння води.

Основне плесо водосховища, розташоване нижче місця злиття Дніпра з Прип'яттю, можна розділити на три частини. Нижньою межею верхньої частини основного плеса є с. Страхолісся. Тут мілководдя глибиною до 3 м займають майже 3/4 всієї площі. Вони рясно заростають рослинністю і нитчастими водоростями. Ця частина основного плеса перебуває під великим впливом верхніх Дніпровського і Прип'ятського плес. Ось чому багато властивостей води по лівій стороні схожі з властивостями дніпровських, а по правій — прип'ятських вод.

Нижньою межею середньої частини основного плеса є Рудня-Толокунська. Ділянка глибоководна. Площі з глибинами до 3 м становлять трохи більше 1/3 площі. Властивості води залежать від змішування вод верхньої частини основного і Тетерівського плес.

Нижня частина основного плеса, що тягнеться від с. Рудня-Толокунська до греблі, найглибоководніша. Мілководдя становлять незначну частину, тому рослинність розвивається слабо.

Гідрологія

Протягом року рівень води водосховища змінюється. Він знижується з січня до середини березня, потім унаслідок надходження паводкових вод підвищується до середини квітня, після чого знову падає протягом квітня-червня. Його підвищення спостерігається лише на початку зими, що обумовлено осінніми дощами, а потім рівень води знову знижується.

Залежно від режиму рівнів у водосховищі розрізняють осушувану зону і зону постійного затоплення. У межах осушуваної зони виділяють дві підзони.

• Підзона тимчасового затоплення виражена тільки у верхній частині водосховища. Вона затоплюється з середини березня до кінця червня. На її території розвивається лугова рослинність.
• Підзона тимчасового осушення розташована нижче попередньої. Ці території звільняються від води тільки на початку вересня, у зв'язку з осіннім зниженням її рівня. Вони заростають переважно земноводною рослинністю.

Водообмін водосховища здійснюється 9—12 разів на рік і залежить від обсягу води, що надходить з Дніпра і Прип'яті. У період паводка (квітень — травень) водосховище мало відрізняється від річки. Лише з встановленням річної межені в Дніпрі (кінець червня — липень) проточність водосховища знижується, воно приймає озероподібний вигляд. Швидкість водообміну в червні — липні впливає на розвиток «цвітіння» води: при гарній проточності в поєднанні з невеликою похибкою водної маси і з деякими іншими факторами «цвітіння» води розвивається меншою мірою, ніж при слабкій проточності і більшого прогрівання води.

Характерною особливістю Київського водосховища, розташованого вище всіх інших дніпровських водосховищ, є те, що навесні виникає велика різниця рівнів між верхньою частиною водосховища і його основним плесом, яка може досягати 1,5—2 м. Найвища температура (21,5–22,0 °C) спостерігається в липні. Внаслідок потепління клімату існує тенденція підвищення температури води у водосховищі [1].

Затоплені населені пункти

Див. також: Затоплені селища на Дніпрі (1930-ті роки)

При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки та декілька сіл на правому березі: Борки, Толокунська Рудня, Ротичі, Домантове.

Проблеми та заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Природоохоронні території

• Міжрічинський регіональний ландшафтний парк

Панорама водосховища

Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

Галерея

Київське водосховище

| | |

Див. також

• Київська ГАЕС
• Затоплені селища на Дніпрі (1930-ті роки)
• Карпатське море
• Задесенці

Примітки

1. В. І. Вишневський; С. А. Шевчук; А. Є. Бондар; І. А. Шевченко (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі. № 14. с. 4—11. Архів оригіналу за 16 Лютого 2018. Процитовано 16 Лютого 2018.
2. Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4

Джерела

• Київське водосховище// Енциклопедія сучасної України
• Вишневський В. І. Ріка Дніпро. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2011. — 384 с. ISBN 978-966-501-082-1.
• Географический энциклопедический словарь. — Москва, «Советская энциклопедия», 1989. — Стор. 232.
• Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 Грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
• Вишневський В. І., Шевчук С. А. Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2018. — 116 с.
• Viktor Vyshnevskyi, Serhii Shevchuk: Thermal regime of the Dnipro Reservoirs. J. Hydrol. Hydromech., Vol. 69, No. 3 - Early View, 2021, p. 1 - 11, doi: 10.2478/johh-2021-0016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київське водосховище

• Затоплені села біля Києва: що втратила Україна [Архівовано 25 Вересня 2021 у Wayback Machine.]// Вечірній Київ, 25.09.2021
• Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів
• Чи загрожує повінь дамбі Київського моря? Інтерв'ю експерта В.Кредо агентству УНІАН
• Про здоров'я Київської ГЕС і греблі, що утримують море, яке висить над столицею
• Чорнобиль — Захід: умов більше, допомоги менше [Архівовано 29 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Київське водосховище на моторному човні: що потрібно знати [Архівовано 26 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Information about the reservoir
• Вишневський, В. І., Шевчук, С. А., Бондар, А. Є., Шевченко, І. А. (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі, (14), 4-11. [Архівовано 16 Лютого 2018 у Wayback Machine.]
• СБУ предотвратила повреждение Киевской ГЭС /Цензорюнет, 19.09.2017/ [Архівовано 19 Вересня 2017 у Wayback Machine.]