Лодзинське воєводство

Лодзинське воєводство — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване у центрі країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Лодзь. У місцевості Пйонтек розташований геометричний центр Польщі.

Лодзинське воєводство
województwo łódzkie
Герб	Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр	Лодзь
Населення:	2 448 713
Площа:	18 218,95
Густота:	134
Урбанізація:	64,4%
Номери автомобілів:	E
TERYT: 10	Код ISO: PL-LD
Адмніністративний поділ
повіти гродські земські 3 21 ґміни міські місько-сільські сільські 18 25 134
Влада
Уряд
Воєвода:	Тобіаш Бохенський
Маршалок:	Гжегож Шрайбер
Адреса:	ul. Piotrkowska 104 90-926 Łódź (воєвода) al. marsz. J. Piłsudskiego 8 90-051 Łódź (маршалок)
Лого воєводства:
Мапа
Офіційна сторінка

Історія

Історія більшості цієї території подібна історії всієї Мазовії. Столицею і головним промисловим центром воєводства є місто Лодзь. Воно отримало міські права в XV столітті і до 1798 року належало вроцлавецьким єпископам.

Після рішення Віденського конгресу у 1815 році Лодзь, як і багато міст Польщі, відійшов до складу російських територій Царства Польського. На початку XIX ст. почали будуватися в Лодзі перші прядильні і ткацькі фабрики.  20 вересня 1820 року указом намісника міста, Лодзь було оголошене фабричним містом — в 1821 році була заснована суконна фабрика Нове Місто, продовженням якої в 1824 році з'явилася ткацька фабрика Лодзь. Пізніше з міста почали експортувати тканини на російський ринок, настав бурхливий розквіт текстильної промисловості і до кінця XIX століття тут вже працювали найбільші в світі текстильні фабрики.

30 липня 1865 року місцева влада отримала дозвіл прокласти залізницю, що сполучатиме Лодзь і Колюшки, яка була пущена в експлуатацію 19 вересня. Пасажирські поїзди почали регулярно курсувати з 1 червня 1866 року.

6 жовтня 1888 року в будівлі готелю «Вікторія» був заснований перший в Лодзі професійний театр. Зараз тут знаходиться сучасний кінотеатр «Полонія». 24 грудня 1898 року в Лодзі був запущений перший електричний трамвай. 20 серпня 1903 року в Лодзі було створено Польське Театральне Товариство. З 1908 року у Лодзі почав діяти найбільший у Польщі банк. У 1919 році було створено Лодзинське воєводство, а його першим воєводою став Антоні Каменських.

Лодзинське гетто

Під час окупації Польщі гітлерівською Німеччиною і утворення на її території Рейсгау Вартеланд, 8 лютого 1940 року було створено одне з найбільших гетто — Лодзинське.

До початку Другої світової війни на території міста проживала велика єврейська громада, яка складала 34 % від усього населення Лодзі. З перших днів окупації почали діяти порядки місцевого райхскомісаріату, які стосувалися насамперед євреїв. Наприкінці 1939 — на початку 1940 року було вирішено про створення Лодзинського гетто для євреїв у трьох районах Лодзі: в Старому Місті (пол. Stare Miasto), в бідному єврейському кварталі Балуті (пол. Baluty) та в передмісті Марисін (пол. Marysin). Офіційну назву «Ліцманштадтське гетто» ця зона відчуження отримала 8 лютого 1940 року. До Лодзинського гетто також були депортовані євреї з Австрії, Богемії та Моравії, Словаччини, Люксембургу. Ізольовані люди розміщувалися на площі 4 км², відокремленій колючим дротом та високим парканом від зовнішнього світу. Загальна кількість людей у зоні складала 200 000 осіб. Постійна нестача їжі, води, теплого одягу, взуття та дрів для опалення призвела до масової смертності серед ув'язнених. Приблизно 40 000 осіб, за час існування гетто, померли.

У гетто була двошарова система керування. Охороною периметру та виходу із зони гетто займалися німецький райхскомісаріат та поліція. Усі рішення приймалися також райхскомісаріатом. У самій зоні, підпорядковуючись адміністрації райхскомісаріату, керувало єврейське самоуправління Юденрат (нім. Judenrat). Головою старійшин Юденрату був Мордехай Хаїм Румковський, який за свою жорстокість до власного народу мав прізвисько Хаїм Грозний. Юденратом контролювалася їжа, керування школами, лікарнями, розподілом житла. Голови старійшин мали повноваження над економічною, юридичною та адміністративною структурами в зоні гетто. У поліції гетто служило 1 200 осіб. Голови старійшин мали також повноваження створювати нові підприємства, на яких євреї часто працювали за їжу. Здебільшого на цих підприємствах виробляли військову продукцію на потреби німецької армії.

Марка лодзинського гетто

Див. Марка лодзинського гетто

Післявоєнний період

Наприкінці Другої світової війни у Лодзі залишилось менше ніж 300 000 жителів.  Під час адміністративного поділу 18 серпня 1945 регіон Лодзь отримав статус воєводства. Першим післявоєнним воєводою став Ян Дуб-Коціол. В післявоєнний час до 1948 року Лодзь виконувало функції столиці Польщі.

На початку комуністичного режиму в Польщі багато підприємців та промисловців втратили свій вплив і керування на маси, завдяки націоналізації приватних компаній. З 1960 по 1990 рр. було побудовано ряд великих панельних житлових будинків в районах Реткінії, Теофіліва, Відзева, Радогоща і Хойни, що охоплюють площу майже 30 км².

1 січня 1999 року внаслідок нової адміністративної реформи колишні Лодзьке та Серадзьке воєводства, а також частини колишніх Пйотрковського, Скерневицького, Плоцького, Каліського, Ченстоховського, Конінського та Радомського воєводств утворили єдине Лодзинське воєводство.

Лодзинське воєводство в часи Другої Речі Посполитої

Докладніше: Лодзинське воєводство (II Річ Посполита)

У 1945—1975 рр.

Докладніше: :pl:Województwo łódzkie (1945-1975)

У 1975—1998 рр.

Докладніше: :pl:Województwo łódzkie (1945-1975)

Чисельність населення по роках

• 1975 — 1 079 200
• 1980 — 1 127 800
• 1985 — 1 149 100
• 1990 — 1 139 500
• 1995 — 1 116 300
• 1998 — 1 099 700

Географія

Площа — 18 218,95 км². Лісистість Лодзького воєводства найнижча у всій Польщі — 21,2 %, що пояснюється високим розвитком міських зручностей.

Розміщення

Лодзьке воєводство розташоване у південно-центральній Польщі. Межує:

• на заході з Великопольським воєводством,
• на півдні з Опольським, Сілезьким та Свентокшиським воєводствами,
• на сході з Мазовецьким воєводством,
• на півночі з Куявсько-Поморським воєводством.

Топографія

З півночі на південь область простягнулася на 172 км або на 1°33'03". Зі сходу на захід — на 179 км або 2°35'05".

Координати крайніх точок:

• Північна 52° 23'38 "
• Південна 50° 50'35 "
• Західна: 18° 04'28 "
• Східна: 20° 39'33 "

Міста

Лодзь

повітові міста лодзького воєводства

Пйотркув Трибунальський - будівля окружного суду

вулиця Замкова в центрі Паб'яниць

стара фарика Krusche&Ender в Паб'яницях

Вілла Родего в Томашеві Мазовецькому

Копальня брунатного вугілля i електронні в Белхатові

Kościół św. Katarzyny w Zgierzu

Скерневиці - залізничний вокзал

Поща Ринок в Скерневицях

Радомська ратуша

Ратуша в Кутні

вулиця Ласка в Здунській волі – осьова вулиця міста

Dom urodzin Maksymiliana Marii Kolbego w Zduńskiej Woli

Kolegiata w Sieradzu

Sieradzki rynek

Bazylika katedralna w Łowiczu

Klasycystyczny ratusz łowicki

Ратуш і Красовська брала в Велюні

Опочнянський замок

Gotycki tył kolegiaty w Łasku

Kościół i były zakon jezuitów w Rawie Mazowieckiej

У воєводстві 44 міста, зокрема 3 міста на правах повітів. Ось найбільші міста воєводства станом на 30 червня 2014:

Місто	Населення	Площа
Лодзь	708.554	293,25
Пйотркув Трибунальський	75.732	67,24
Паб'яніце	67.462	32,99
Томашів Мазовецький	64.712	41,3
Белхатув	59.469	34,64
Згеж	57.458	42,33
Скерневиці	48.693	36,08
Кутно	48.123	33,59
Радомсько	47.560	51,43
Здунська Воля	43.430	24,57
Сєрадз	43.195	51,22
Лович	29.280	23,42
Велюнь	23.451	16,87
Опочно	22.100	24,75
Олександрів Лодзький	21.257	13,82
Озорків	20.136	15,46

Демографія

Згідно з даними від 30 червня 2014 року воєводство мало 2 508 464 мешканців.

Відомості від 30 червня 2014:

Опис	Загалом		Жінки		Чоловіки
одиниця	осіб	%	осіб	%	осіб	%
населення	2 508 464	100	1 312 958	52	1 195 506	48
поверхня	18 218,96 km²
густота залюднення (душ/км²)	138		72		66

• Вікова піраміда мешканців лодзького воєводства на 2021 рік

(синім кольором - жінки, чорним - чоловіки)

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Лодзинського воєводства

Ludność i powierzchnia

(dane GUS, stan: 30 czerwca 2014)

п/п	Герб	Повіт	Головне місто	Плща [км²]	Людність (30 червня 2014)	Густота залюднення [осіб/км²]
1		Белхатівський	Белхатув	967,60	113.157	117
2		Брезинський	Бжезіни	358,56	30.909	86
3		Кутнівський	Кутно	886,86	100.194	113
4		Ласький	Ласьк	618,23	50.670	82
5		Ленчицький	Ленчиця	772,75	51.469	67
6		Ловицький	Лович	988,17	80.144	81
7		Східнолодзький	Лодзь (Łódź)	499,76	69.991	140
8		Опочинський	Опочно	1040,19	77.919	75
9		Паб'яницький	Паб'яніце	492,18	119.596	243
10		Паєнчанський	Паєнчно	803,82	52.390	65
11		Пйотрковський	Пйотркув Трибунальський	1428,74	91.568	64
12		Поддембицький	Поддембіце	881,21	41.836	47
13		Радомщанський	Радомсько	1442,57	116.039	80
14		Равський	Рава-Мазовецька	646,20	49.499	77
15		Серадзький	Сєрадз	1490,83	119.847	80
16		Скерневицький	Скерневиці	753,57	38.249	51
17		Томашовський	Томашів-Мазовецький	1024,79	119.492	117
18		Велюнський	Велюнь	926,48	77.542	84
19		Верушовський	Верушув	577,13	42.227	73
20		Здунськовольський	Здунська Воля	369,23	67.834	184
21		Згерський	Згеж	855,18	164.916	193
22		Лодзь (Łódź)	–	293,25	708.554	2416
23		Пйотркув Трибунальський	–	67,24	75.732	1126
24		Скерневиці	–	34,41	48.693	1415
Разом	–	24	21	18 218,95	2 508 464	138

Наука й освіта

• Університет народного господарства в Кутні
• Музична академія в Лодзі
• Академія образотворчих мистецтв у Лодзі

Сполучення

Залізничні перевезення

У воєводстві діють залізниці:

• залізнична лінія № 1 Варшава-Центральна → Катовіце
• залізнична лінія № 3 Варшава-Західна → Франкфурт-над-Одрою
• залізнична лінія № 4 Гродзиськ-Мазовецький → Заверче
• залізнична лінія № 11 Скерневиці → Лович-Головний
• залізнична лінія № 12 Скерневиці → Луків
• залізнична лінія № 14 Лодзь-Каліська → Борщ
• залізнична лінія № 15 Беднари → Лодзь-Каліська
• залізнична лінія № 16 Лодзь-Видзів → Кутно
• залізнична лінія № 17 Лодзь-Фабрична → Колюшки
• залізнична лінія № 18 Кутно → Пила-Головна
• залізнична лінія № 22 Томашів-Мазовецький → Радом
• залізнична лінія № 24 Пйотркув-Трибунальський → Белхатув → Заріччя
• залізнична лінія № 25 Лодзь-Каліська → Дембиця
• залізнична лінія № 33 Кутно → Бродниця
• залізнична лінія № 53 Томашів-Мазовецький → Спала
• залізнична лінія № 131 Хоржув-Батори → Тчев
• залізнична лінія 181 Нові Герби → Олешниця
• залізнична лінія No. 458 Лодзь-Фабрична → Лодзь-Видзів
• Вузькоколійка Рогів — Рава — Біла

Повітряні перевезення

Діють такі летовища:

• Летовище Горщанів — з багатофункціональною трав'яною поверхнею
• Летовище Каменськ-Орла Гора — промислове з асфальто-бетонним покривом
• Летовище Ленчиця-Велика Лежниця — військова повітряна база
• Аеропорт Лодзь Люблинек — щоденно приймає та відправляє літаки у внутрішньому та міжнародному сполученнях
• Ласк — військовий повітряна база, що може приймати громадянські літаки
• Пйотркув Трибунальський — багатофункціональний з асфальтобетонною поверхнею
• Томашів Мазовецький — військова повітряна база

Промисловість

• Лодзький промисловий округ
• Петриківсько-Белхатівський промисловий округ

Примітки

1. Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020.
2. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Міністерство екології та природних ресурсів України. 2001. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2013.
3. Словники України on-line. Український мовно-інформаційний фонд НАН України. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.

Великопольське воєводство	Куявсько-Поморське воєводство	Мазовецьке воєводство
Великопольське воєводство		Мазовецьке воєводство
Опольське воєводство	Сілезьке воєводство	Свентокшиське воєводство