Луньов Ігор Васильович

І́гор Васи́льович Луньо́в (нар. 25 квітня 1962(19620425)) — український кадровий військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України.

Луньов Ігор Васильович
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	25 квітня 1962(1962-04-25) (63 роки)
Alma Mater	Одеське вище артилерійське командне училище
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт
Командування
2016—2020  ССО України, командувач 2015—2016  ВДВ України, начальник штабу — перший заступник командувача ????—2015  ВДВ України,заступник командувача ????—????  6 АК, заступник начальника штабу 2001—2003  25 ОПДБр, командир
Нагороди та відзнаки
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Луньов Ігор Васильович у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище.

У 2001—2003 роках — командир 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Згодом — заступник начальника штабу 6-го армійського корпусу.

Станом на червень 2014 — заступник командувача Високомобільних десантних військ з бойової підготовки. Станом на серпень 2015 — начальник штабу — перший заступник командувача ДШВ.

Здійснював планування й керівництво підрозділами десантних військ під час звільнення від російсько-терористичних угруповань населених пунктів Слов'янськ, Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Жданівка, Нижня Кринка, а також особисто очолював операції зі знищення бойовиків на блокпостах і в районах їхнього базування.

З 3 жовтня 2014 року безпосередньо керував угрупованням сил і засобів, що обороняли міжнародний аеропорт «Донецьк». Підрозділи під його безпосереднім керівництвом щоденно відбивали до 6-ти атак супротивника. За весь період оборони аеропорту знешкоджено до 5-ти складів боєприпасів російсько-терористичних угруповань, понад 6 вогневих точок мінометів та бойових машин. Знешкоджено понад 70 % особового складу підрозділів терористів «Гіві» та «Мотороли».

З моменту створення Сил спеціальних операцій у січні 2016 року призначений командувачем ССО.

	Мова йшла про ту людину, яка могла б очолити процес формування сил спеціальних операцій, яка б мала для цього відповідний досвід у тому числі і бойовий, яка має відповідний організаційний досвід, вольові якості і теоретичні знання. Виходячи із цих критерій — зупинилися на кандидатурі Луньова.
— Начальник Генштабу Віктор Муженко

Під час інавгурації президента Зеленського Луньов не віддав йому військове вітання, як це передбачується Статутом. В липні 2019-го генерал-лейтенант пояснив цю ситуацію «рефлекторною необережністю», пояснивши, що не варто шукати додаткового змісту в цій події.

25 серпня 2020 року, згідно Указу Президента України № 357/2020 був звільнений з посади командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

Серед вірогідних причин відставки називалася незадовільна діяльність генерала Луньова на посту командувача ССО.

	Останні два роки Сили спеціальних операцій буксували на місці, а безініціативність попереднього командувача генерал-лейтенанта Ігоря Луньова призвела до того, що багато фахівців почало звільнятися із ССО... вплив на розвиток ССО у генерала Луньова був мінімальний, кожна частина ССО «варилася у власному соусі», а заступникам він не давав працювати, оточивши себе відданими, але непрофесійними людьми.
— Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України генерал Сергій Кривонос

Сім'я

Разом із дружиною виховує доньку.

Військові звання

• полковник
• генерал-майор (14.10.2015)
• генерал-лейтенант (05.12.2017)

Нагороди

• Орден Богдана Хмельницького II ступеня (28 червня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Легіон Заслуг (США), легіонер (29 квітня 2021).
• Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (10 липня 2002) — За вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку.

Примітки

1. Командувач Сил спеціальних операцій розповів про хід створення нової структури. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
2. Командувачем Сил спеціальних операцій призначений генерал-майор І.Луньов
3. Не віддав честь Зеленському на інавгурації: генерал ЗСУ пояснив свій вчинок. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
4. Указ Президента України № 357/2020 «Про звільнення І. Луньова з посади командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України». Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
5. Останні два роки сили спеціальних операцій буксували на місці - генерал Кривонос^{[недоступне посилання]}
6. Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»
7. Указ Президента України від 5 грудня 2017 року № 404/2017 «Про присвоєння військових звань»
8. Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 366/2015 «Про відзначення державними нагородами України»;
9. Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
10. Перший Командувач ССО України отримав Орден Почесного Легіону Президента США. 29.04.2021, 21:22. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
11. Указ Президента України від 10 липня 2002 року № 629/2002 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»;

Джерела

• ЛУНЬОВ Ігор Васильович (збережено на archive.org)
• Присяга призовників [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Пишаймося такими дітьми!^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Командувачем ССО Міноборони став генерал ВДВ Луньов [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]