Рада з питань судової реформи

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Рада з питань судової реформи — колишній консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Була утворена 27 жовтня 2014 року Президентом України Петром Порошенком, а ліквідована новообраним президентом Володимиром Зеленським 21 червня 2019 року. Замість неї Зеленський утворив Комісію з питань правової реформи.

Координатором Ради з питань судової реформи був Філатов Олексій Валерійович, заступник Глави Адміністрації Президента України.

Основні завдання Ради

1. підготовка та подання Президентові України пропозицій стосовно стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розроблення планів дій щодо впровадження цієї стратегії;
2. сприяння налагодженню ефективного механізму взаємодії державних органів, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій з питань підготовки і реалізації стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів;
3. підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, розгляд і оцінка пропозицій та ініціатив державних органів, інститутів громадянського суспільства і міжнародних організацій із зазначених питань;
4. здійснення моніторингу впровадження та аналізу ефективності реалізації в Україні стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, досягнення цілей такого реформування;
5. забезпечення інформування громадськості та міжнародної спільноти про стан розроблення, реалізації і зміст стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів.

Склад Ради з питань судової реформи

• Баулін Юрій Васильович - Голова Конституційного Суду України 
• Беляневич Вадим Едуардович - Заступник голови Вищої ради правосуддя, кандидат юридичних наук 
• Бойко Андрій Михайлович - декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор 
• Буткевич Володимир Григорович - суддя Європейського суду з прав людини у відставці, доктор юридичних наук, професор 
• Віргіліюс Валанчюс - представник проєкту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» 
• Вахель Юрій Володимирович - представник громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» 
• Водянніков Олександр Юрійович - національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проєктів ОБСЄ в Україні 
• Волков Олександр Федорович - Керівник Головного управління з питань судоустрою та правової політики Адміністрації Президента України
• Гулько Борис Іванович - Голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
• Крістос Джакомопулос - голова директорату з прав людини Ради Європи, спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи по Україні 
• Дідковський Олексій Володимирович - адвокат 
• Кисіль Василь Іванович - професор кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук
• Козленко Володимир Григорович - координатор групи «Судова реформа Нової Країни» громадської організації «Всеукраїнська громадянська платформа «Нова Країна» 
• Козьяков Сергій Юрійович - адвокат, кандидат юридичних наук 
• Козюбра Микола Іванович - завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор 
• Кот Олексій Олександрович - представник Всеукраїнської громадської організації «Асоціація цивілістів України», кандидат юридичних наук 
• Кузнєцова Наталія Семенівна - академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор 
• Куйбіда Роман Олексійович - заступник голови правління громадської організації «Центр політико-правових реформ», експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», кандидат юридичних наук 
• Львов Богдан Юрійович - Голова Вищого господарського суду України 
• Мусіяка Віктор Лаврентійович - професор кафедри галузевих правових наук факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат юридичних наук, професор 
• Назарова Ірина Володимирівна - голова комітету з альтернативних вирішень спорів Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України», член Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати 
• Нечитайло Олександр Миколайович - Голова Вищого адміністративного суду України 
• Огренчук Ганна Олександрівна - голова комітету з процесуального права Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України» 
• Петренко Павло Дмитрович - Міністр юстиції України
• Романюк Ярослав Михайлович - Голова Верховного Суду України 
• Сімоненко Валентина Миколаївна - голова Ради суддів України 
• Верая Кейт Сомвонгсірі - директор Відділу сприяння розвитку демократії та врядування Агентства Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку 
• Філатов Олексій Валерійович - Заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради
• Холоднюк Зеновій Васильович - Голова Державної судової адміністрації України
• Шкляр Сергій Володимирович - адвокат, кандидат юридичних наук 
• Шлапак Олександр Віталійович – 14-ий Міністр фінансів України
• Ярема Віталій Григорович - Генеральний прокурор України

Законопроєкт «Про забезпечення права на справедливий суд»

Докладніше: Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд»

Протягом перших двох місяців роботи Ради з питань судової реформи був розроблений законопроєкт «Про забезпечення права на справедливий суд», який був внесений Президентом на розгляд Верховної ради України 26 грудня 2014 року під №1656.[1] [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.]

13 січня 2015 року законопроєкт № 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» був прийнятий Верховною радою України за основу у першому читанні.[2]

Законопроєкт № 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» фокусується на наступних питаннях:  

1 . Боротьба з корупцією:

• Будь-яка посада в суді обіймається тільки за прозорим та публічним конкурсом (призначення і переведення);
• Кар’єра судді залежить виключно від професійного зростання;
• Запровадження суддівського досьє, де фіксується вся історія професійної діяльності судді, включаючи відповідність антикорупційним критеріям;
• Притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення про втручання в його діяльність;

2. Відкритість та публічність:

• Добір суддів, переведення, складання іспитів стають прозорими та публічними, громадський контроль здійснюється на кожному з етапів;
• Оприлюднення всіх судових рішень у відкритому електронному реєстрі;
• Відкрита інформація про рух справи;
• Унеможливлення  впливу на автоматизовану систему розподілу справ;
• Будь-яка особа зможе бути присутньою у судовому засіданні.

3. Очищення суддівського корпусу:

• Атестація всіх суддів: атестаційний іспит та дослідження суддівського досьє; 
• Підвищення професійних вимог до кандидатів на посаду судді;
• Етичні та професійні критерії атестації суддів;
• Конкретизація підстав для дисциплінарної відповідальності (в т.ч. незаконна відмова у правосудді, неповідомлення про спробу втручання у роботу судді, неправдиве декларування доходів/майна судді та членів його сім’ї);
• Розширення переліку видів дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості дисциплінарного правопорушення.

4. Підвищення ролі Верховного суду України (ВСУ):

• ВСУ самостійно допускає справи до перегляду;
• Висновки ВСУ є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень;
• Розширення процесуальних повноважень ВСУ щодо забезпечення єдності судової практики.

5. Усунення політичного впливу на судову систему: 

• Обмеження повноважень Президента та Верховної Ради щодо призначення та переведення суддів;
• Рішення за результатами конкурсу щодо призначення та переведення суддів проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів. Президент та Верховна рада тільки виконують рішення;
• Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів обираються за прозорою та публічною процедурою: завчасне оприлюднення вичерпної інформації про кандидатів;
• Заборона суміщення посад членами Вищої Ради юстиції  та Вищої кваліфікаційної комісії суддів з іншими посадами та діяльністю. 

Див. також

• Історія судоустрою України
• Судова система України

Література

Посилання

• Рада з питань реформування судової системи України [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Рада з питань судової реформи: ключові підсумки роботи - Юридична Газета. yur-gazeta.com. Процитовано 7 червня 2023.

Примітки

1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №826/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 27 жовтня 2014.
2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №421/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 21 червня 2019.