Велике герцогство Познанське
Велике герцогство Познанське (нім. Großherzogtum Posen) — у 1815—1848 роках герцогство з центром у Познані у складі Прусського королівства. Замінене провінцією Познань відповідно до Прусської конституції 5 грудня 1848. Польська назва — Велике князівство Познанське (пол. Wielkie Księstwo Poznańskie)
| Велике герцогство Познанське | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 Прапор  Герб | |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | Познань 52°24′ пн. ш. 16°55′ сх. д.H G O | ||||||||
| Форма правління | абсолютна монархія | ||||||||
| Великий герцог | |||||||||
• 1815–40 | Фрідріх-Вільгельм III | ||||||||
• 1840–48 | Фрідріх Вільгельм IV | ||||||||
| Губернатор | |||||||||
• 1815–30 | Антоній Радзивілл | ||||||||
• 1830–41 | Едуард фон Флотвелл | ||||||||
• 1841–48 | Адольф фон Арнім-Бойтценбург | ||||||||
| Законодавчий орган | Сейм | ||||||||
| Історія | |||||||||
• Віденський конгрес | 9 липня | ||||||||
• Великопольське повстання (1848) | 9 травня, 1848 | ||||||||
• Франкфуртські національні збори | 28 червня | ||||||||
| Площа | |||||||||
• 1848 | 28 951 км2 | ||||||||
| Населення | |||||||||
• 1848 | 1 350 000 осіб | ||||||||
Густота | 46,6 осіб/км² | ||||||||
| |||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Велике герцогство Познанське | |||||||||
Історія
Частина Королівства Польщі значною мірою збігалася з теренами Великопольщі.
Королівство Пруссії східні території отримало під час поділів Польщі; під час першого поділу (1772) Пруссія отримала лише Район Нотець, край уздовж річки Нотець (нім. Netze). Пруссія додала деяку частину під час другого поділу в 1793.
Край був спочатку підпорядкований провінції Південна Пруссія. Поляки були спочатку союзниками Наполеона І в Центральній Європі, беручи участь у Великопольському повстанні у 1806 і забезпечуючи солдатами його кампанію. Після поразки Пруссії від Франції було утворено Варшавське герцогство відповідно до Тільзитського договору у 1807.
Згідно з рішеннями Віденського конгресу, Познань була повернута Пруссії, стаючи Великим князівством Познанським — номінально автономною провінцією під владою Гогенцоллернів з правами «вільного розвитку польської нації, культури і мови», бувши у складі Німецького союзу. В цей час місто Познань було адміністративним центром і аудієнцією «Принца Антонія Радзевільського Познанського».
З початку прусського поглинання краю розпочалися дискримінація і репресії проти поляків, у вигляді зменшення їхнього доступу до освіти і судової системи. Прусські посадові особи запроваджували германізацію як прогрес вищої культури над нижчою. В результаті на місцевому рівні розпочата дискримінація поляків. Після 1824 спроба германізації шкільної системи була прискорена й уряд відмовився відкрити польський університет у Познані. Польські політики виступили з протестами проти політики Пруссії і була заснована патріотична таємна організація Towarzystwo Kosynieryw (Спілка Косарів). Патріотична діяльність поляків знайшла відгук у Берліні, де підтримувалися зв'язки поляків з прусських частин Польщі з поляками російського Царства Польського.
Поляки Великого князівства суттєво підтримали Польське повстання в 1830 у межах Царства Польського проти Російської імперії, згодом прусська адміністрація під головуванням оберпрезидента Едварда Генріха фон Флотвелла ввела систему репресій проти поляків. Він почав виганяти поляків з адміністрації, намагався ослабити польське дворянство, купуючи його землі, і після 1832 р. роль польської мови в освіті була значно зменшена.
Протягом революції 1848 Франкфуртські національні збори зробили спробу поділити герцогство на дві частини: провінцію Познань, яка мала бути надана німцям і анексована недавно створеною Німецькою імперією, та провінцію Гнезно, яка була б надана полякам і мала бути за межами Німеччини, але через протест польських парламентарів ці плани зазнали невдачі й цілісність герцогства була збережена.
9 лютого 1849 після скасування гарантій прусська адміністрація перейменувала герцогство у Провінцію Познань. Але прусські королі аж по Вільгельма II мали титул «Великого герцога Познанського» до 1918.
Площа
Край мав площу 28 951 км² і складався з територій історичної провінції Великопольща, охоплював західні частини Варшавського герцогства (департаменти Познанський, Бидгощський, частину Каліського), які були віддані Пруссії за рішенням Віденського конгресу (1815) з міжнародною гарантією самоврядування і вільним розвитком польської нації.
Населення
- 776 000 (1815)
- 820 000 (1816)
- 1 350 000 (1849)
- 2 100 000 (1910)
Посилання
- «Lands of Partitioned Poland 1795—1918»Piotr Stefan Wandycz Washington University Press 1974
- Robert Alvis, Religion and the Rise of Nationalism: A Profile of an East-Central European City, Syracuse 2005
- Gazeta Wielkiego Księstwa Poznańskiego
- Konstanty Kościnski, Przewodnik pod Poznaniu i Wielkim Księstwie Poznańskiem, Poznań 1909
- T. Dohnalowa, Z dziejów postępu technicznego w Wielkopolsce w pierwszej połowie XIX wieku, in: S.Kubiak, L.Trzeciakowski (ed.), Rola Wielkopolski w dziejach narodu polskiego
- F. Genzen, Z.Grot, F.Paprocki, Zabór pruski w Powstaniu Styczniowym. Materiały i dokumenty, Wrocław-Warszawa-Kraków 1968
- B. Grześ, J.Kozłowski, A.Kramarski, Niemcy w Poznańskiem wobec polityki germanizacyjnej 1815—1920, Poznań 1976
- Witold Jakóbczyk, Przetrwać nad Wartą 1815—1914. Dzieje narodu i państwa polskiego, vol. III-55, Krajowa Agencja Wydawnicza, Warszawa 1989
- Witold Jakóbczyk (ed.), Studia nad dziejami Wielkopolski w XIX w., vol.I-III, Poznań 1951—1967
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolanie XIX w., Poznań 1969
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. I 1815—1850, Wrocław 1952
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. II 1851—1914, Wrocław 1954
- T. Klanowski, Germanizacja gimnazjów w Wielkim Księstwie Poznańskim i opór młodzieży polskiej w latach 1870—1814, Poznań 1962
- Czesław Łuczak, Życie społeczno-gospodarcze w Poznaniu 1815—1918, Poznań 1965
- K. Malinowski (ed.), X wieków Poznania, Poznań-Warszawa 1956
- Witold Molik, Kształtowanie się inteligencji wielkopolskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1840—1870, Warszawa-Poznań 1979
- F. Paprocki, Wielkie Księstwo Poznańskie w okresie rządów Flottwella (1830—1842), Poznań 1970
- L. Plater, Opisanie historyczno-statystyczne Wielkiego Księstwa Poznańskiego, wyd. J. N. Bobrowicz, Lipsk 1846
- B. Pleśniarski, Poglądy Wielkopolan na sprawy wychowawcze i oświatowe w świetle prasy Księstwa Poznańskiego 1814—1847,
- A. Skałkowski, Bazar Poznański. Zarys stuletnich dziejów (1838—1938), Poznań 1938
- L. Słowiński, Nie damy pogrześć mowy. Wizerunki pedagogów poznańskich XIX wieku, Poznań 1982
- J. Stoiński, Szkolnictwo średnie w Wielkim Księstwie Poznańskim w I połowie XIX wieku (1815—1850), Poznań 1972
- J. Topolski (ed.), Wielkopolska przez wieki, Poznań 1973
- S. Truchim, Geneza szkół realnych w Wielkim Księstwie Poznańskim, Warszawa 1936
- S. Truchim, Historia szkolnictwa i oświaty polskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1815—1915, Łódź 1967
- Lech Trzeciakowski, Kulturkampf w zaborze pruskim, Poznań 1970
- Lech Trzeciakowski, Pod pruskim zaborem 1850—1914, Warszawa 1973
- Lech Trzeciakowski, Walka o polskość miast Poznańskiego na przełomie XIX i XX wieku, Poznań 1964
- Lech Trzeciakowski, W dziewiętnastowiecznym Poznaniu, Poznań 1987
- Wielkopolski Słownik Biograficzny, 2nd edition, Warszawa-Poznań 1983
вікіпедія, вікі, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовне завантаження, мобільний телефон, телефон, android, ios, apple, смартфон, пк, веб, компютер, Інтернет, Інформація про Велике герцогство Познанське, Що таке Велике герцогство Познанське? Що означає Велике герцогство Познанське?
Залишити відповідь
Хочете долучитися до обговорення?Не соромтеся робити свій внесок!