Зарецький Іван Антонович
Іван Антонович Зарецький (13.04. 1857 р., с. Лютенька Гадяцького повіту — пом.14 серпня 1936 р., ст. Кувандик, Казахстан) — археолог, етнограф, земський і громадський діяч, дійсний член ПВАК та ряду наукових товариств Росії, почесний громадянин Полтави (1902 р.).
Іван Антонович Зарецький | |
---|---|
![]() | |
Народився | 1857 Лютенька |
Помер | 14 серпня 1936 Кувандик |
Країна | ![]() |
Діяльність | археолог ![]() |
Галузь | археологія |
Заклад | Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського ![]() |
Життєпис
Народився в сім'ї заможного козака. Як свідчив М. І. Гавриленко, він не закінчив навіть початкової школи, але самоосвітою досяг широких і ґрунтовних знань, особливо в галузі природознавства. Освоїв мистецтво фотографії, мав талант художника. Той же Микола Гавриленко писав в одній неопублікованій статті, що Зарецький «довгий час здобував собі хліб настройкою роялів».
Вже наприкінці 1880-х років він стає членом
- Московського товариства любителів природознавства, антропології і етнографії (1887) і
- Московського археологічного товариства (1890).
З 1891 р. — співробітник управи Полтавського губернського земства, один із фундаторів губернського Природничо-історичного музею.
Зацікавившись старожитностями, на початку 1880-х рр. за власний рахунок провів серію археологічних розкопок у Поворсклі, досліджував полтавські підземелля.
Як колектор Іван Антонович брав участь у геологічній експедиції професора Гурова, що досліджувала Полтавщину, а також і в експедиції Докучаєва, де він зазнайомився з Володимиром Вернадським, з яким від тих пір підтримував дружній зв'язок. Стараннями Зарецького була придбана орнітологічна колекція генерала Шульговського, перевезено з Лубен відому музейну збірку Катерини Скаржинської.
З 1893 року Іван Зарецький досліджував гончарні промисли Полтавщини, і наступного року губернське земство опублікувало на цю тему 126-сторінкову працю. А в 1901 році за дорученням губернської управи Іван Антонович підготував колекцію кустарних виробів для Всеросійської виставки в Петербурзі і був її куратором. Також і на 2-й Всеросійській виставці в Петербурзі він завідував Полтавським відділом. На знак вдячності за це його було обрано почесним громадянином Полтави. Шануючи знання і досвід Зарецького, Петербурзький етнографічний музей обрав його своїм членом-кореспондентом.
Зацікавлення археологією Зарецький виявив ще наприкінці 1870-х років. Він перший розпочав досліджувати археологічні об'єкти на Полтавщині, зокрема в Середньому та Нижньому Поворсклі. У 1889—1891 роках досліджував пізньосередньовічні підземелля міста Полтави. Остання праця його на Полтавщині — розкопки в урочищі Мечеть на Кобеляччині. Він опублікував наслідки цих розкопок, надрукував також опис Мало-Перещепинського скарбу, відкритого в 1906 році. Комісія, яка оглядала цю знахідку, була здивована тим, що Зарецький одразу прочитав і переклав латинський напис, вибитий на блюді, котре дістало назву «патерна».
Дослідник Зарецький опублікував 13 наукових праць, які одержали високу оцінку, а монографія «Дослідження гончарного промислу Полтавської губернії» з кресленнями і малюнками, що є тепер бібліографічним раритетом, нині є важливим джерелом для керамології Полтавщини. Свої статті Іван Антонович друкував у науковому збірнику «Труды Полтавской ученой архивной комиссии» (1912), а також газетах — «Хуторянинъ» (1898), «Полтавский вестник» (1905). Блискучу рецензію на сторінках журналу «Киевская старина» і 8-го археологічного з'їзду одержала праця «Про значення української літератури для народу і про українську мову».
У 1903 році Іван Антонович організував у Полтаві концерт лірників і бандуристів, в якому взяли участь близько 20 жебраків-лебіїв і був присутній М. Лисенко.
У 1892—1902, 1910—1912 рр. працював у губернському Природничо-історичному музеї; вивчав народні промисли Полтавщини, уфундував зразкову гончарну майстерню в Опішні (1894 р.), заснував у Полтаві порцелянове виробництво. Брав участь у дослідженнях і збереженні всесвітньовідомого Малоперещепинського скарбу 1912 р. та підготовці першої наукової праці про цю пам'ятку.
У 1912 році Зарецький виїхав з Полтави у Воронеж, а звідти в 1915 році перебрався в Оренбург, де й дожив віку. Спершу він працював спеціалістом кустарних промислів краю, потім деякий час завідував фаянсовим заводом, а з 1928 р. став співробітником Оренбурзького музею. Роком раніше він за умовою з Товариством вивчення Казахстану розкопав і описав 20 курганів пізніх кочівників. Працюючи в музеї, Іван Антонович продовжував займатись археологічними розкопками, етнографією, проводив геологічні пошуки. Разом із сином Федором він відкрив поклади вогнетривкої глини і каоліну. В 1935 році його обрано членом-кореспондентом Інституту матеріальної культури.
Помер Іван Зарецький під час археологічних розкопок в Саракташському районі і похований на станції Кувандик Оренбурзької залізниці.
Праці Зарецького не втратили свого значення й нині. Про них йдеться в книзі Ковпаненка «Племена скіфського часу на Ворсклі» (1967). Археологічні збірки вченого «відкрили» так звану Бондарихинську культуру, яка засвідчила міграцію населення з Правобережжя в Поворскля в кінці VIII століття до н. е. Лихі обставини змусили Зарецького покинути рідний край.
Архів Івана Антоновича Зарецького в 1993 році перевезено з Оренбурга до Полтави, в краєзнавчий музей.
Праці
- Зарецкий И. А. Гончарный промысел в Полтавской губернии. — Полтава, 1894. — [4], ІІ, 126, ХХІІІ, [1], VI, ІІ с., [7] л. (рос.)
- Зарецкий И. А. Пробная раскопка в ур. Мечеть Кобелякского уезда // Труды Полтавской учёной архивной комиссии. — Полтава, 1912. — Вып. 9-й. — С. 111—120. (рос.)
Джерела
- Білоусько О. А., Мирошниченко В. І., Нова історія Полтавщини.
- Петро Ротач, «Колоски з літературної ниви».
- Супруненко О. Б., «Зарецький Іван Антонович» / О. Б. Супруненко // Полтавіка. Полтавська Енциклопедія: у 12 т. — Т. 12: Релігія і церква. — Полтава, 2009. — С.231.
- Павловский И. Ф., Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с пол. XVIII века. — Харьков, 2009. — С.234-236.(рос.)
Посилання
- Ханко В. М., Зарецький Іван Антонович [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.], Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
- Зарецький Іван Антонович [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Полтавіка»
- Зарецький Іван Антонович [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «История Полтавы»
- Твори: Зарецький Іван Антонович [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
вікіпедія, вікі, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовне завантаження, мобільний телефон, телефон, android, ios, apple, смартфон, пк, веб, компютер, Інтернет, Інформація про Зарецький Іван Антонович, Що таке Зарецький Іван Антонович? Що означає Зарецький Іван Антонович?
Залишити відповідь
Хочете долучитися до обговорення?Не соромтеся робити свій внесок!