Блюсюк Володимир Іванович

Володи́мир Іва́нович Блюсю́к (25 лютого 1937, Святець — 10 березня 2023, Львів) — український архітектор.

Блюсюк Володимир Іванович
Народження	25 лютого 1937(1937-02-25) Святець, Теофіпольський район
Смерть	10 березня 2023(2023-03-10) (86 років) Львів
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Тернопільська область

Життєпис

Народився 25 лютого 1937 року в селі Святець. 1961 року закінчив будівельний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «архітектура». Того ж року працював у львівському відділенні «Держгірхімпроекту». Від 1962 року працює викладачем кафедри архітектурного проєктування Львівської політехніки. Для робіт Блюсюка характерним є застосування мотивів народної, зокрема карпатської архітектури.

Помер 10 березня 2023 року у Львові.

Роботи

• Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе Львівської спілки архітекторів. Реалізована на початку 1960-х років за проєктом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Дорошенко.
• 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній вулиці Академіка Лазаренка (співавтор Мирослав Трач).
• Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові (1968).
• Молодіжний центр «Романтик» (1979, співавтор М. Ткач).
• Стадіон «Дружба» у Львові, розрахований на 45 тис. глядачів, нині має назву «Україна» (кінець 1970-х років, співавтори Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик).
• Спортивно-відпочинкові бази для працівників і студентів Львівської політехніки у Славському (1980) і в Шацьку (1983).
• Житлові будинки на вулиці Житомирській (1976) і Ніжинській (1985).
• Спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, у співавторстві).
• Храмовий комплекс Святої Покрови у смт Теофіполь Хмельницької області (1998–1999).
• Серія проєктів садибних будинків на Львівщині та інших регіонах України (1990-ті).
• Архітектурна частина низки пам'ятників.
  • Пам'ятник Ярославові Галану в селі Вузлове (1967, скульптор Чайка Яків).
  • Пам'ятник на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Лука Біганич).
  • Лесі Українці на вулиці Караджича у Львові (1971, скульптор Лука Біганич).
  • Ярославові Галану у Львові на колишній площі Галана, тепер Петрушевича (1971, скульптори Олександр Пилєв, Аїда Охріменко, Валентин Усов).
  • Василю Пересаді при перетині вулиць Медової Печери та Пасічної у Львові (1971, скульптор Яків Чайка).
  • Радянським солдатам у Бориславі (1974, скульптор Василь Одрехівський).
  • Олексі Довбушу у Велесневі (1977).
  • Пам'ятний знак депутатові Верховної Ради СРСР А. Г. Гоголь у селі Черче Івано-Франківської області (1979, скульптори Юрій Амбіцький і Мирон Амбіцький).
  • Пам'ятник Олександрові Пархоменку на вулиці Шевченка в Кам'янці-Бузькій (1980, скульптор Лука Біганич).
  • Іванові Підкові на площі Підкови у Львові (1982, скульптор Петро Кулик).
  • Пам'ятник А. Голубіву в селі Межиріччя Сокальського району (1982, скульптор Василь Одрехівський).
  • Тарасові Шевченку в Любинцях (1982).
  • Іванові Підкові у Черкасах (1986, скульптор Петро Кулик).
  • Тарасові Шевченку в Жидачеві (1988, за іншими даними 1992, скульптори Любомир та Олег Лесюки).
  • Тарасові Шевченку в селі Завадів Стрийського району (1989, скульптори Василь та Володимир Одрехівські).
  • Тарасові Шевченку в селі Лівчиці Жидачівського району (1992, скульптор Ярослав Лоза).
  • Романові Купчинському в селі Розгадів (1994, скульптор Петро Кулик).
  • Князеві Васильку Теребовлянському в Теребовлі (1997).
  • Генералу Роману Шухевичу в Краківці (1997, скульптор Петро Штаєр).
  • Іванові Підкові у Каневі (2001).
  • Степанові Бандері в Дублянах (2002, співавтори скульптори Ярослав і Володимир Лоза, архітектор Микола Шпак).
  • Володимирові Макару в Поториці (2010, скульптор Петро Кулик)
  • Пам'ятний знак у селі Трудовач (скульптор Яків Чайка).
  • Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні в селах Вільхівці (1969, скульптор Любомир Лесюк), Кліцько (1973, скульптор Василь Одрехівський), Старокостянтинові (штучний камінь, скульптори Іван Самотос, Любомир Лесюк).
  • Пам'ятний знак радянським льотчикам у Джанкої (скульптор Еммануїл Мисько).
• Нереалізовані проєкти пам'ятників:
• жертвам комуністичних злочинів у Львові на площі Шашкевича, навпроти колишньої «Тюрми на Лонцького» (1995, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
• головному командиру УПА генерал-хорунжому Роману Шухевичу (Тарасу Чупринці) у Львові (2010, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
  • Байді Вишневецькому у Вишнівці (1992, скульптор Ярослав Лоза).
  • Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).
  • Проєкт пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові. Створений для конкурсу 2001 року, де здобув друге місце (перше не присуджувалось). Скульптори Володимир і Ярослав Лози.

Примітки

1. Олена, Ярошенко (12 березня 2023). Помер видатний львівський архітектор (ФОТО). Varta1. Архів оригіналу за 13 квітня 2024. Процитовано 12 березня 2023.
2. Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.
3. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989.
4. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987.
5. Памятники истории… — С. 321.
6. Памятники истории… — С. 329.
7. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 69. — ISBN 978-617-7142-00-2.
8. Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 156.
9. Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 72.
10. Матейко Р. Галицькі лицарі волі. Українські визвольні змагання на Тернопільщині 1900—1920 років у контексті історії України. — Тернопіль : Принтер-інформ, 2002. — С. 30.
11. Хроніка // Архітектурний вісник. — 2002. — № 3—4 (16). — С. 39.
12. До 100-річчя провідника ОУН // Львівська пошта. — 20 листопада 2010. — № 130 (1015). — С. 5; Пам'ятник провідникові ОУН // Львівська газета. — 25 листопада 2010. — № 47 (592). — С. 7.
13. Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155.
14. Памятники истории… — С. 327.
15. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.
16. Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155; Львівська експериментальна… — С. 38.
17. Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. — 2002. — Ч. 93. — С. 31. — ISSN 0827-7362.

Джерела

• Портал «Мистецтво»

• Ю. О. Бірюльов. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 87. — ISBN 966-02-2682-9.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
• Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60-80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — 2006. — № 11. — С. 105—106.
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234.