Донецька височина

Доне́цька височина́ — височина в межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії.

Донецька височина
Країна	Україна

Географічне положення

Простягається широкою смугою з північного заходу на південний схід. На півночі та північному сході обмежена долиною річки Сіверський Донець, до якої спадає уступом заввишки 120—150 м (див. Святі гори).

Височина лежить у степовій зоні, подекуди збереглись ділянки широколистових лісів. Річки належать до басейнів Дону, Дніпра й Азовського моря; найбільші річки — Сіверський Донець, Кальміус, Кринка, Міус, Вовча, Самара. Височина дуже порізана річковими долинами, ярами і балками, трапляються осипи, обвали, зсуви, різні карстові форми, різноманітні антропогенні форми — вугільні терикони, відвали, кар'єри. Багата на родовища кам'яного вугілля, руд кольорових металів, будматеріалів тощо.

Природоохоронні території: Провальський степ, Луганський природний заповідник, Донецький кряж (регіональний ландшафтний парк) та інші.

Її протяжність із заходу — північного заходу на схід — південний схід близько 350 км, найбільша ширина — до 150 км. Донецька височина межує з Придніпровською низовиною, Приазовською височиною, Приазовською низовиною і Середньоруською височиною. Середні висоти становлять 175—300 м. На височині виділяються: в південно-східній частині — Донецький кряж — основна частина з гривами, гребенями й останцями; де і знаходиться найвища точка височини — гора Могила Мечетна (367 м). На північному заході — Бахмут-Торецька височина.

Див. також

• Геологія України
• Фізико-географічне районування України

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

Література

• Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
• Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
• Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
• Заставний Ф. Д. Фізична географія України". § 7. Низовини і височини
• Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
• Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
• Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
• (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
• (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
• (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.

Посилання

• Орографічна карта України. [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.]